Примітка: розповідь від першої особи, від засновника компанії Максима Мірошниченко.
Чесно, ми хотіли записати відео, але сильно облажались зі звуком. Тому вирішили зробити великий фото-звіт-лонгрід, який краще ілюструє події, що відбувалися і нашу історію.
Загальна статистика за 10 років
Але для початку, трохи статистики “було-стало”.
2006 | 2016 |
4 співробітника | 60+ співробітників |
5-7 проектів в місяць | 1800+ проектів в місяць |
20 клієнтів | 1500+ клієнтів |
1 офіс 15м2 | 2 офісу, 300м2 Чернігів + 100м2 Київ |
1 відділ (тільки розробники) | 8 відділів: back-end розробники, front-end розробники, системні адміністратори, тестувальники, account-менеджери, support-менеджери, sales-менеджери, marketing- менеджери |
2-3 звернень від клієнтів (лидов) в місяць | 40-50 нових лидов в день (1200+ в місяць) |
1-2 звернення в технічну підтримку в день | 50-80 звернень в технічну підтримку в день |
Працюємо тільки в Україні | Працюємо в Україні, Росії, Білорусі, Казахстані, країни Прибалтики по дрібницях |
2006
1 жовтня 2006 року, ще будучи студентом, я заснував WebProduction. На жаль, фото у нас не збереглося, тому просто спробуйте уявити: офіс, кімната в 15м2, в кутку якої стоїть один комп'ютер і один стілець. І це все. Одне робоче місце.
На початку ми були невеликою групою студентів-фрілансерів, які робили все підряд: сайти, візитки, каталоги товарів. Тоді ще ніхто не знав що таке інтернет-магазини. Всі замовляли сайт бо це модно або тому що у сусіда є сайт.
Перша назва була не WebProduction, а FW. У нас був домен fw.com.ua. Ми так назвалися, бо спочатку робили свій фреймворк (він до цих пір використовується всередині OneBox, називається WebProduction Packages).
2007-2008
Ми переїхали в сусідній офіс, який був трохи більше — цілих 20 м2. Зараз почнуться фото. Дивлячись на ці фотографії я б зараз навряд-чи зайшов в цю кімнату, не те що в ній працювати по 12-14 годин на добу:)
У нас всіх були 14-15 монітори, які важили 14 -15 кг кожен. На підлозі абияк розкидані дроти. За вікном був університет, і іноді старі монітори ми повертали в бік вікна і включали якесь відео не надто пристойного змісту, щоб подражнити студентів.
В офісі у нас був невеликий сервер, який займався роздачею інтернету і зберігав тестові сайти. Сервер називався SARDINA. Чому сардина? Тому що це сама тупа назва яку можна було придумати. Майже весь час він стояв відкритий і перегрівався. Про кондиціонери ми тільки мріяли.
Вам здасться це жахливим трешем, але ми починали працювати саме в такій обстановці. 4 робочих столи, один стіл для їжі. Обідали як правило хлібом з майонезом, як справжні студенти.
Це звичайний робочий день, коли ми більш-менш прибралися.
2009
В 2009м ми переїхали в “знаменитий офіс 404”. Це вже була велика кімната, близько 45м2. У нас вже були хороші сучасні столи, продумана розводка мережі, на підлозі був ковролін, два кондиціонери.
Одну зі стін ми обклеїли фотошпалерами, вийшло досить красиво. Вже було не соромно запрошувати клієнтів в офіс. До речі, менеджерів у нас ще не було. Тільки девелопери, тільки хардкор.
Так як офіс був на останньому поверсі, у нас періодично протікав дах. Але ми ж девелопери, тому ми вміло будували оффлайн-милиці: штатив, пляшка для збору води, шланг від пилососа прямо у вікно. Все скріплене скотчем.
Скотч вирішував все, він навіть заміняв полки в шафі.
Іноді ми вибиралися на корпоративи, які закінчувалися синцями. У прямому і переносному сенсах.
2010
В цьому році ми познайомилися з Олександром Яриним і почали робити великий проект соціальної мережі Talantbook. Проект так і не запустився, але досвід був колосальним. У процесі роботи ми сильно збільшили продуктивність верстальників, познайомилися з командою Олександра Захарова та Дмитра Белогурова. Тоді вони змінювали назву раз на півроку-рік і називалися видання (твердий знак), SNDKT, Ross & Morris.
Приблизно в цей же час ми співпрацювали з Іваном Портним (на поточний момент він працює в Head of product в Prom.ua/EVO).
Співробітництво у нас з ним не склалося і через деякий час ми розійшлися, причому не вельми гарно. Я не шкодую про те що ми розійшлися, але шкодую що це було зроблено неправильно і на емоціях. В той момент я ще не вмів домовлятися з людьми.
Надувному дивану на фото настав кінець через 2 місяці, коли на нього стрибнуло 5 чоловік відразу.
Ми ділили офіс з командою ArtProduction, яка займалася 3D-графікою.
2011
На деякий час штат співробітників зменшився і ми переїхали на квартиру.
У 2011-му у нас було багато переїздів і нам весь час не щастило з орендою офісу. Ми переїхали раз 5 за рік:
- квартира,
- офіс на території занедбаного заводу на краю міста,
- хороший офіс в центрі звідки нас вигнала Вена,
- тісний приватний будинок на вул. Проектної, в якій ми просто не вміщалися,
- і нарешті вдалий переїзд в великий офіс на “пятикутах”.
У 2011-му відбулася знакова подія: ми почали робити свій двигун інтернет-магазину під назвою OneClick. Трапився бум інтернет-магазинів, все замовляли магазини. І ми вирішили зробити більш менш універсальний движок, який можна продавати всім. Зараз бренду OneClick вже немає.
2012
Наш новий офіс уже був близько 85 квадратів, знаходився на 4м поверсі. Хороший ремонт, але він був тільки на 4м поверсі, і щоб до нього дістатися потрібно було пройти темні коридори і жахливо прокурену сходи.
Нам 3 роки обіцяли зробити ремонт на сходах, але ми не дочекалися.
Сам офіс був цілком придатним для нормальної роботи, було досить просторо, кілька кімнат.
2013
Ми почали морочитися ефективністю роботи, плануванням і трохи маркетингом. OneClick став сильно навертаються, з'явилися різні версії: OneClick Store, OneClick Inventory, OneClick Box.
Перед тим як перейти на OneBox ми використовували Apple-календар для планування роботи. Робочий тиждень була приблизно таким жахом, з великою кількістю “накладок”. По суті саме через такого кількості завдань і з'явився сучасний календар OneBox — суміш календаря і GTD-листів.
Вперше ми вирішили показати продукт широкому загалу і поїхали на виставку IDCEE 2013.
Потім ще відвідали Europe Venture Summit.
Познайомилися з великою купою інвесторів, планували “податися в інвестиції”. Провели близько 5-6 зустрічей з інвесторами, але це нічим не закочілось, ніхто не запропонував грошей:) Будь-які переговори за замовчуванням конфіденційні, тому я не можу розповісти з ким ми спілкувалися і скільки грошей просили. Але, зараз озираючись назад, можу сказати що якби тоді нас купили, інвестора вже зараз вийшли б з подвійною маржею.
Ми продовжували робити багато інтернет-магазинів, але технологія їх розробки була неправильна. Кожен магазин індивідуальний, робиться купа доробок під клієнта. Зараз ми це називаємо custom. Верхом такого custom’a був проект modoza , який ми робимо досі, і страждаємо від раніше неправильно прийнятого технічного рішення. Проте, це класний проект яким ми пишаємося.
Провели 404-event, відсвяткували день веб-розробника, запросили наших друзів MstarProject .
2014
В 2014м наша команда виглядала так (на фото не всі співробітники):
А потім сталася “печалька”. До Чернігова прийшов конкурент NG-SOFT і фактично переманив майже всіх розробників. За що йому окреме спасибі, тому що після цього WebProduction перестав сильно залежати від співробітників. Ми розробили програму стажування і почали наймати нових людей, вчити їх з нуля, за менші гроші і з більшою ефективністю.
Ми робили багато інтернет-магазинів, дуже багато. Але самі їх не використали, тому ніколи не знали “що в продукті не так”. Одного разу я з братом Денисом їхав на роботу і сказав “а давай відкриємо свій інтернет-магазин”?
І ми зробили Yazz , в який вклали гроші і все знання, які у нас були.
Ми отримали проект магазину, за який було не соромно, який дуже круто зайняв свою нішу і зараз став повністю окремим бізнесом. Завдяки Yazz ми поліпшили наш продукт дуже сильно, навчилися обробляти великі масиви товарів (200к товарів).
В 2014м я почав працювати з Дмитром Левошич, ми почали будувати відділ продажів і обслуговування клієнтів. До цього моменту менеджерів фактично не було. Точніше, 1-2 парламентера були весь час, але це було не системно.
В кінці року ми почали відмовлятися від купи брендів на користь одного — OneBox. Адмінка настільки сильно навертаються, що в якийсь момент ми зрозуміли що вона потужніша ніж магазин, і залишили тільки її. Так у нас почалася ера CRM-систем, ще до того як це стало мейнстрімом.
2016
На початку року ми переїхали в великий офіс в центрі Чернігова. Найкращий, який ми могли знайти в місті. Близько 300 м2. Повністю під себе перебудували весь поверх, зробили все в фірмовому стилі.
Коридор у фірмових кольорах, з логотипом, зустрічає наших гостей.
Комерційний офіс.
Виробництво (research&development).
Зі своєю невеликою кімнатою перемовин.
З їдальні і тенісним столом.
А влітку 2016 ми відкрили офіс в Києві.
Зараз в Києві працюють тільки sales-менеджери і проектна команда.
Дякуємо!
Шановні клієнти!
Ми знаємо, що у нас є помилки і косяки, але ми чесно намагаємося їх виправити.
Спасибі за те що ви з нами і вірите в наш продукт!
З повагою,
Максим Мірошниченко,
засновник компанії WebProduction (на даний момент технічний директор OneBox).